Версия для печати темы
Нажмите сюда для просмотра этой темы в оригинальном формате |
МиК Форум > Поток сознания > Весна |
Автор: Olgerd 12.05.2007 - 15:49 |
...Весна. Сморід в повітрі. Дим, що піднімається в небо. Палять сміття. Вогонь, цей червоний гнилелюб, з'їдає згорнуте торішнє листя, яке байдужі двірники згорнули разом з усім що лежало під снігом, згорнули у легкій перерві між похміллям і сп'янінням. У Києві весна. Сонце здіймається над світом, виграючи на голих деревах хрещендо. Охрещено! Прохід заборонено! Ворони, горобці, голуби, очманілі від голоду, кидаються на будь-яке їдло, хоч руками хапай... Смітники стогнуть од птаства. На небі ні хмаринки. Неначе їх усіх зігнали докупи і повели десь за обрій. На розстріл. Весна. Дивина? З мого сна... Зі сну виринають, ревом обмиваючи навколишні стіни, важкі вантажівки. То жінки. Жінки, що не стали чекати на долю. У недолі їм звичніше. Зручніше. Весна? Розвісна. Кілограм дайте. Накрайте. Накрайте трошки серця. Сто грам яловичого серця. Яке плекали, ростили і вбили. Яке кохало. Весна. Підвісна. Навколішках на старому бур'яні, який просить срібних куль. Виліз з-під снігу і знову квітне. Живий мрець. Йому грець. Весна. Навколішки на старому бур'яні. Наган до скроні. Весна. То вина. Вина в житті. В тому, що живеш. Що жила. Весна. Куля. З мого сна. Ясна... *** Звук пострілу зняв птаство, повершувши хмари на небо. Тепер знаю. Хмари - то птахи. Себе я бачу на торішній траві. Замість скроні дірка. Свіжа, хоч і торішня як трава. Торік підписана куля. Кров рясна. Весна. Досить. Сірі стіни. Розбити. Зрозуміти... *** Цієї ночі снилося усіляке страхіття. Люди в машинах, міліціянти з собаками, військові з рушницями. Звідкись вигулькнув напис: центральна миловарня. Сірі лиця. Як на заклання. Проте чому як? На заклання. Заради чистої нації... Хе-хе... Суддю на мило... Легкі на згадку: табун суддів у їх формових обладунках погнали повз нас. Час. Наш час... Саме час. Час, щоб розжарений непотріб остиг десь у підсвідомості. Принаймні там де вона у мозку знаходиться. І той, хто стріляє - буде добрим самарянином. Позбавить їх від. *** Нова пігулка. Старі вже не допомагають. Не спати. Розплющити очі. Сни збудуться. Збудуться?.. Хто ж це лайно придумав?.. Розбити йому пику! Розбити пику разом з усіма хто має рацію. Хто своїм безглуздим здоровим глуздом дратує і руйнує життя. Розбиття. Розібємо життя. Дзвонить Іван. Чи Марко. Чи Катруся. Чи Зелена. Чи краля з фірми. Се одно соловей не замовкає. Настирливі мелодії вихоплюють з напівсну. Уві сні я - не я. Уві сні - сорок другий. Боюся спати. Вчора повели на розстріл. Якщо людина помре уві сні, чи зможе жити далі? Весна! Весна?!! Весна... *** Палата 42. Маряна Овсіївна Оранта, 31.02.1989. Симптоми: відсутність реакції на навколишні подразники. Діагноз: хвороба нез'ясовна Нез'ясовна... Весна вповні... *** Сірий голуб кидався на духовний скарб, котрий люди викинули на смітник. Непотріб що всотав людські душі. Смітники стогнали. Від птаства. Від спогадів. Весна! |
Автор: light smile 12.05.2007 - 22:01 |
Чого такі сумні думки? |
Автор: SetGeorg 12.05.2007 - 23:23 |
Давненько мне не напоминали, что мой украинский хромает. Затрудняюсь даже с оценкой, единственное что скажу - меньше пауз, больше цельности. А вообще - никогда не сталкивался с чем-то подобным. Удивил. |
Автор: Olgerd 13.05.2007 - 17:18 | ||||
Перша пара, патологія... тобто, топологія... За вікнами марширують курсанти військового... Смітники навпроти димлять, а весняні квіти набирають силу...
Дякую. Проте паузи - це, напевно, зі "Сну" - дати читачеві домислити дещо самому (розумію, що у "Сні" цього було аж занадто...) А схоже... Напевно по стилю (із того що я читав) - Ірена Карпа А по змісту - намагаюся бути оригінальним! |
Автор: Loky 13.05.2007 - 23:05 |
Уф. Хотел тут написать что-то умное.. оригинальное, а не что-то вроде "пешы исчо".... Дать краткую, но емкую характеристику... Не знаю. Просто не знаю. Описывать всю гамму чувств, ощущений, образов.. Короче, я не смог. Очень понравилось, хоть и декаданс. Слов нет. Пешы ис..... |
Автор: Olgerd 14.05.2007 - 00:47 | ||
Моя краснеть от приятно Пасиба |